Звернення щодо захисту інституції сім'ї в Україні

Середа, 31 травня 2017 08:30

до рішення 35 сесії міської ради
30.05.2017 № 12/35


ЗВЕРНЕННЯ


до Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України, керівників депутатських фракцій Верховної Ради України, голови Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції щодо захисту інституції сім'ї в Україні
Згідно з Конституцією України та визнаними Україною міжнародними правовими документами держава має зобов’язання перед інститутом сім’ї щодо її розвитку та захисту.
Так, відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини сім’я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави. У статті 23 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права зазначено, що сім’я, як союз чоловіка й жінки є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства і держави. Згідно зі статтею 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Водночас глибоку занепокоєність викликає той факт, що донині влада так і не визначилася зі стратегією розвитку та підтримки сім’ї. Така стратегія, на нашу думку, повинна базуватися на традиційних для України духовно-моральних цінностях і традиційному для нашого народу розумінні сім’ї, як союзу чоловіка та жінки.
Сьогодні є безліч викликів, які впливають на стан людей і сімей в Україні: сирітство, діти-інваліди та діти з особливими потребами, матері-одиначки, неповні сім’ї, неможливість повноцінно реалізувати свої конституційні права на лікування, навчання, житло, соціальний захист, гідний життєвий рівень. Разом з тим з незрозумілих причин держава надає пріоритетну увагу лише штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей з нетрадиційною сексуальною орієнтацією, зокрема:
1) у проекті анонсованих змін до Конституції України Робоча група з прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Конституційної Комісії підготувала змінену редакцію статті 51, яка визначає поняття шлюбу та сім’ї. Якщо у чинній Конституції зазначено: «Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка», то у запропонованих змінах пропонується записати: «Право на шлюб, створення сім’ї гарантується законом. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі і сім’ї».
Тобто виключаються слова «чоловік» та «жінка». У такий спосіб здійснюється спроба закласти конституційну основу для легалізації так званих одностатевих «шлюбів» і партнерств;
2) у листопаді 2015 року Уряд затвердив план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року. Зокрема, цей документ передбачає легалізацію зареєстрованого цивільного партнерства для одностатевих пар в Україні вже до 2017 року, всиновлення дітей трансгендерними людьми, впровадження у навчальний та виховний процес тем про ЛГБТ як про норму сексуальної поведінки, проведення так званих «гей-парадів» за державної підтримки тощо;
3) у листопаді 2015 року Верховна Рада внесла зміни до Кодексу законів про працю. Головна мета цієї ініціативи – впровадити терміни «гендерна ідентичність» і «сексуальна орієнтація» у національне правове поле. Таким чином, була встановлена пряма дискримінація людей і роботодавців (у тому числі у релігійних і навчальних закладах), які не вважають за можливе працевлаштовувати в себе людей, що ведуть аморальний  спосіб життя;
4) у лютому-березні 2016 року Кабінет Міністрів України запровадив посаду Урядового уповноваженого з питань сім’ї та призначив на неї Адріана Буковинського, відомого своєю відданістю справі захисту інтересів сім’ї та моральності в українському суспільстві. Проте за кілька днів під тиском ЛГБТ-організацій і урядових структур інших країн Кабінет Міністрів України без жодного правового обґрунтування скасував своє ж рішення.
Водночас досвід окремих країн Східної та Центральної Європи - членів Європейського Союзу наочно засвідчує можливість інтегруватися до європейської спільноти, зберігаючи традиційні для них моральні підходи щодо сім’ї і не відступаючи від притаманних їм духовно-моральних цінностей.
З огляду на зазначені вище нормативні документи та Постанову Верховної Ради України  від 08.12.2015  № 854-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Сімейна політика України – цілі та завдання», з метою захисту інституту сім’ї просимо вас:
1) зупинити процес внесення змін до Конституції України та інших нормативно-правових актів в частині викривлення дефініцій сім’ї, шлюбу, батьківства, материнства й дитинства;
2) виключити з Кодексу законів про працю України та інших законів, законопроектів і урядових документах слова «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» як такі, що несуть виключно ідеологічне й антинаукове навантаження, та не допустити включення їх до тексту проекту Трудового кодексу України, що нині готується до розгляду у другому читанні у Верховній Раді України;
3) зупинити затверджений Урядом план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року у частині легалізації одностатевих партнерств і в частині унормування й популяризації одностатевих сексуальних стосунків як варіантів норми;
4) відновити виконання функцій, покладених державою на Урядового уповноваженого з питань сім’ї.

Прочитано 1145 разів